З’явилися в 1975 з винаходом великих і надвеликих інтегральних схем. У комп’ютерах цього покоління почали використовувати швидкодіючі системи пам’яті на інтегральних схемах ємністю кілька мегабайт.
Поява в середині 70-х перших персональних комп’ютерів надало індивідуальному користувачеві такі ж обчислювальні ресурси, якими в 60-ті роки мали великі комп’ютери. Наприкінці 80-х чітко визначилося існування двох класів комп’ютерів, визначальних розвиток комп’ютерного світу:
суперкомп’ютерів, що мають багатопроцесорну архітектуру і використовують принципи паралелізму, та персональних комп’ютерів.